Аккорды:  Dm G B A (A7)
				
				Я з міст, великих міст,
				Буду тут я, поки буде хист
				Цей світ – він із твоїх рис – і все.
				Скільки сплатити, щоб це пережити,
				Скільки внести і куди занести,
				Що віддати, щоби не відати зле.
				
				Багато справ і купа слів,
				Кілька днів і декілька голів.
				В люди ходив, багато говорив про всіх.
				А сніг бруднів, дивився і курив,
				Попіл їв і ніби не тужив.
				Удавав, ніби відчував сміх.
				
				Їхали ми, їхали, і будинки стріхами,
				казали, що проїхали – і все.
				Вже ніколи не повернешся
				туди, куди ти женешся – все. Все.
				
				А ти казала, що тобі уваги мало,
				шпалери напроти очей.
				Побут, добробут, вірила-чекала,
				що ми проти речей.
				Те, що тримало – не витримало,
				в нас люди – споруда хитка.
				Під екстаз підставляю таз.
				Як ви? – Нормально. – Пока.
				
				Їхали ми, їхали, і будинки стріхами,
				казали, що проїхали – і все.
				Вже ніколи не повернешся
				туди, куди ти женешся – все. Все.
				
				Багато справ, багато слів.
				Милом надсила речитатив.
				Не дійшов, а я перегорів, авжеж.
				Цей міст для втікаючих із міст.
				Промовчи, бо почався піст.
				Цей світ – все для нього з міст, ми – теж.
				
				Їхали ми, їхали, і будинки стріхами,
				казали, що проїхали – і все.
				Вже ніколи не повернешся
				туди, куди ти женешся – все. Все.
				
				Їхали ми, їхали, і будинки стріхами,
				казали, що проїхали – і все.
				Вже ніколи не повернешся
				туди, куди ти женешся – все. Все.